Тема: Позакласне читання літератури в школі

 

1.     Проблема позакласного читання в методиці літератури.

2.     Особливості уроків позакласного читання.

3.     Позакласна та позашкільна робота з летіратури.

 

 

Література:

 

1.     Пасічник Є. Українська література в школі. К.: 1983, с. 97-100, 290-304

2.     Степанишин Б. Викладання української літератури в школі. 221-230, с. 237-244

3.     Волошина Н.И. Уроки позакласного читання у старших класах: Пос. для вчителя. К. Рад.школа, 1988.

4.     Волошина Н.Л. Вивчення української літератури в 5 кл. – К.: Пед.думка, 1997, с. 107-133

 

 

 

 

1.     Проблема позакласного читання в методиці.

 

Позакласне читання – поняття багатоскладове. Сюди входить: (за Волошиною):

-         ознайомлення учнів із творами, рекомендованими програмою;

-         розширене читання творів письменника, який вивчається за програмою, з метою поглибленого засвоєння його творчості й епохи, в яку жив і творив майстер художнього слова.

Цими двома видами позакласного читання керує вчитель ,проводить їх відповідно до програми з літератури.

-         є ще одна форма позакласного читання.

Це стихійне самостійне читання. Воно менш за все кеоване, а в такому читанні, найяскравіше виявляються смаки читача, спрямованість зацікавлень особистості, її внутрішній світ.

 

         Позакласне читання, особливості:

1.     Це один із важливих шляхів літературного розвитку

2.     Один із шляхів морально-естетичного виховання учнів.

3.     Це система, що формує всебічно розвинену особистість.

4.     Позакласне читання передбачає свободу вибору, варіантність уроків, являє собою багату скарбницю для саморозвитку.

 

Проблемами позакласного читання цікавились методисти здавна.

Благотворний вплив на розвиток проблеми мали  В.Острогорський, М.Рибникова. Ідея розвитку школяра була в центрі їх методичних пошуків.

В.Острогорський розробив послідовну систему позакласного читання за етапами навчання.

         Цінні для нас поради М.Рибникової стововно  методів і прийомів роботи з художнім твором. Основним завданням літератури вона вважала підготовку учнів до життя. Але ця підготовка може бути здійснена тільки тоді, коли словесник розвиватие в учнів уміння бачити життєві явища, природу, людину у праці, уміння роздумувати над побаченим і прочитаним, а потім передати його в живому точному слові.

         М.Рибникова вчила йти від життєвих вражень до книжки, до художнього образу і потім, будучи збагаченим образами і почуттями письменника, знову звертатися до життя, бачити його повніше і глибше.

         У методиці позакласного читання уявляється як фокус, в якому відбиваються інтереси читача, визначається рівень його духовних запитів і спосіб сприймання мистецького слова.

         Т.Ф.Бугайко у курсі методики запропонувала форми, проведення позакласного читання: 1) виставка книг; 2) читацькі конференції; 3) літературні диспути; 4) класні та особисті учнівські б-ки.

         Для популяризації читачам пропонувала вести читацькі щоденники.

         В.Неділько, виділяючи 4 типи уроків літератури, окремо звертає увагу на тип уроку – урок-бесіда з позакласного читання.

Типи уроків:

1.     урок вивчення нового матеріалу

2.     урок повторення, закріплення та узагальнення знань.

3.     урок-бесіда з позакласного читання

4.     урок написання твору.

Ведучи розмову про прочитані книжки, методист зазначав, що вчитель повинен тактовно застерегти від односторонього захоплення літературою, яка не несе пізнавального навантаження (дефективна література).

Важливу роль відводив оглядовим лекціям тематичного плану ("життя-подвиг"), на яких учні одержують рекомендації, поради. Чудові наслідки дають зустрічі з письменниками, авторами книг, які обговорюються.

Є.Пасічник у своїх дослідженнях пропонує структуру уроку позакласного читання, характеризує його особливості.

Зокрема, зазначає, що за змістом і формами роботи урок з позакласного читання нагадує звичайний урок, але має специфічні особливості:

-         активізують такі уроки читацький досвід

-         розвивають інтерес до самостійного спілкування з книгою

Учений пропонує такі форми уроку позакласного читання:

1.     Уроки-вікторини

2.     Уроки-конференції

3.     Уроки-диспути

4.     Уроки-конкурси

 

 

Учений – методист наголошує, що  уроки позакласного читання вимагають особливого довір’я з боку школярів, створення на уроці специфічного психологічного клімату для обміну враженнями від прочитаних літературних творів.

Учений зазначає, що мета уроків позакласного читання, виходячи із найважливіших завдань вивчення літератури в школі – "прищепити учням любов до художньої книжки, виробити правильні критерії оцінки творів мистецтва", адже від того, що читають і як читають наші діти, залежить і загальний розвиток, їх естетичні критерії і смаки, їх моральні якості.

Учений проводить думку, що уроки позакласного читання передбачені з метою спрямовувати і розвивати читацькі інтереси учнів. Тому вони повинні бути своєрідним святом для учнів, викликати в них природну потребу обмінятися думками з приводу прочитаного.

У процесі організації позакласного читання вчений радить дотримуватися наступних принципів:

1.     диференційованого підходу до окремих учнів;

2.     врахування інтересів, особливостей сприйняття художньої літератури;

3.     постійного звертання на уроці в процесі позакласних заходів до читацького досвіду учнів;

4.     стимулювати активність, ініціативу.

5.     урізноманітнювати форми роботи, що практикуються на уроках з позакласного читання.

Практикувати ті форми, які  дають учням можливість обмінюватися думками, які створюють мікроклімат невимушенності і доброзичливості ,уваги до кожного, хто обмінюється думками з приводу прочитання.

 

Б.Степанишин визначає 3 сфери позакласного читання з літератури:

1.     твори, рекомендовані програмою для самостійного читання. Про це учитель дбає на останьому уроцівивчення монограм. теми.

2.     твори за позакласними списками, рекомендованими для читання. Це сласне уроки позакласного читання.

3.     твори, які учні читають за власним вибором.

Учений подає структуру уроку позакласного читання., яка найбільше поширена на сьогодні:

1.     вступне слово учителя про письменника та його твір, емоційне, захоплююче, як психологічний імпульс всього уроку;

2.     подача відомостей (цікавих) з історії написання;

3.     бесіда над змістом літературного твору;

4.     запитання учнів, відповіді на них;

5.     висновки, узагальнення.

 

Волошина Н.И. грунтовно досліджувала проблему саме уроків позакласного читання має щодо цього монографії – "Уроки позакласного читання у ст.класах" К. 1988. "Вивчення української літератури в 5 класі", 6 розділ. "Уроки позакласного читання". Заслуга даного  вченого:

1)     у характеристиці основних типів уроків позакласного читання;

2)     у розробці системи уроків з позакласного читання;

3)     у визначенні ефективних методів і прийомів їх проведення;

4)     у визначенні бесіди за основний метод проведення занять з позакласного читання

 

 

 

2. Особливості уроків позакласного читання

 

         Програма з літератури у 5, 6, 7, 8, 9, 10 класах виділяє спеціальні години і подає список творів української літератури.Через них здійснюється поглиблене осмислення проблем, які розв’язуються під час вивчення літератури,  удосконалюються рівень  творчої самостійності учнів, поглиблюються теоретично-літературні знання.

         Уміле керівництво позакласним читанням стимулює  самостійне читання учнів, сприяє освітньому, культурному і творчому розвиткові школяра.

         Позакласне читання має свою специфічну форму – урок позакласного читання. Така організаційна форма з’явилася в 1954-55 навчальному році, коли в програму з літератури були внесені спеціальні години для бесід з позакласного читання. У зв’язку з цим постала необхідність визначити місце такої ланки в системі роботи з літератури пропонуються різноманітні типи уроків позакласного читання:

1.     Вступні

2.     Уроки рекомендації книжок

3.     Уроки поглиблення знань про твір

4.     Уроки вироблення навичок анотування і рецензування

Залежно від мети уроку і особливостей художнього твору рекомендують різноманітні форми роботи: лекція, бесіда, огляд, диспут,  обговорення, конференція, заочна екскурсія, літературний вечір.

         Зауважимо, що обговорення – це і є бесіда за прочитаним твором. А літературний вечір – це вже як наслідок використання матеріалу, підготовленого для уроку позакласного читання. Літературниц вечір – форма позакласного роботи.

         Деякі вчені за доцільні пропонують такі типи уроків позакласного читання в ст.класах загальноосвітньої школи:

1.     вступні уроки

2.     бібліотечні

3.     уроки роботи над творами

4.     підсумкові

На вступних уроках учитель поцікавиться, що прочитали учні, що з прочитаного їм найбільше сподобалося, потім ознайомить  учнів з тим, що вони мають прочитати за весь навчальний рік, зацікавить школярів новими творами.

Мета бібліотечних уроків – навчити школярів користуватися бібліотечними каталогами.

В уроки  роботи над творами входить його обговорення, виразне читання, написання рецензій, анотацій відгуків, підготовка літературно-музичних композицій (за поезією) тощо.

Підсумкові – це уроки, на яких узагальнюється те, що учні прочитали упродовж навчального семестру чи року.

Під час проведення уроків позакласного читання слід ураховувати наступні моменти:

Не забувати про тісний зв’язок класних занять і позакласного читання учнів, бо саме останні спямовують учнів на самостійну роботу з твором,  виробляють потребу в читанні.

Цей зв’язок може здійснюватися на оглядових лекціях, зокрема на уроках вивчення життєпису письменника, чи в процесі вивчення окремих його процесів.

Так, вивчаючи біографію Шевченка, можна обговорити з учнями повість О.Ільченка "Петербурзька осінь" або роман Л.Смілянського "Постова молодість".

Існує цілий перелік творів з яких постає правдивий образ письменника.

Куліш П.Грицько, Сковорода (твори у 2 т. К-1989, т.1)

Шевчук В., Предтеча, -К, 1969

Чередниченко В. Молодість Григорія Сковороди. Прапор, 1970, 6

Драч І. Григорій Сковорода. К.84

 

Про І.Франка

Колесник П. Терен на шляху. К.80

Горак Ф. Тричі мені являлась любок. К.87

 

Про Лесю Українку

Олійник М. Дочка Прометея

Олійник М. Леся

Олійник М. Одержима. Роман.

 

Про Грабовського

Сиротюк М. На крутозламі

Сиротюк М. Забіліл сніги

Цюпа І. Через терни до зірок

Отже, учитель має продумати, які твори потрібно дібрати для вивчення, що використати, готуючись до уроку, яку критичну і методичну літерутару опрацювати і пов’язати бесіди, які він проводитиме, з вивчення програмних творів.

         Проблема організації позакласного читання активно розробляється методичною наукою і в теоретичному і в практичному планах.

         Ці дослідження допомагають учителям-словесникам у підготовці і проведенні системи уроків з позакласного читання в старших класах.

         Заслуговують на увагу статті у яких розробляються форми і методи роботи над окремими творами. Це статті, поміщені у методичних журналах. Важливе значення під час проведення уроків має наочність і ТЗН. Це репродукції картин, ілюстрації, фрагменти кіно і діафільми. Але вони не повністю замінюють уроки літератури, а лише доповнюють їх.

 

 

 

3. Позакласна та позашкільна робота літератури

 

 

Вивчення монографічної теми  не припиняється вивченням життєпису письменника, аналізом його творів, проведенням підсумкового уроку. Для зацікавлених літературою учнів зміст монографічної теми поглиблюється на гуртку, для інших – у краєзнавчих походах, у процесі підготовки і відзначення ювілеїв письменників, у роботі по обладнанню літературного  кабінету, в учнівському лекторії, на читацьких конференціях, масових заходах шкільної бібліотеки. Якщо не всі, то переважна більшість учнів у позакласній та позашкільній роботі збагачує свої знання з літератури, поглиблює вміння зміцнює навички.

 

Форми позакласної роботи з літератури:

1.     Організація і проведення навчальних олімпіад з літератури.

2.     Робота літературного гуртка (драматичний гурток, літературознавча студія)

3.     Підготовка і відзначення ювілею письменника (Шевченкові дні, тиждень української мови і літератури в школі)

4.     Літературні вечори: 1) ювілейні; 2) тематичні (Шевченко і жінка; образ матері в українському фольклорі); 3) історико-літературні (героїка крут та її відображення в літературі); 4) жанрові (Вечір українського романсу); 5) сезонні ("Гаї шумлять", "Надворі весна вповні")

5.     Читацькі конференції

6.     Турніри, конкурси (на кращого поета-початківця, на кращу пісню, кращого розгадувача кросвордів)


Подготовлено 10.01.2005

 

 

 

Hosted by uCoz